Озима та інші підгризаючи совки. Гусениці шкідника будуть розвиватися на сходах озимих культур переважно на тих полях, які були засмічені бур’янами. Необхідно проводити обстеження посівів та при виявленні більше 2 екз гусениць на кв м провести хімічний захист. Посуха або сильні дощі (перезволоження) пригнічують розвиток гусениць.

      Гусениці лучного метелика у вересні  продовжуватимуть живлення на заселених рослинах та по завершенні його будуть заляльковуватися і залишатися на зиму. При виявленні осередків шкідника на багаторічних травах та овочевих культурах з чисельністю більше 20 екз на кв м необхідно проводити хімічні обробки дозволеними препаратами з урахуванням віку шкідника.

      Стебловий метелик. Гусениці, які завершили свій розвиток, будуть опускатися в нижню частину заселеного стебла де залишатимуться зимувати. Для зменшення чисельності зимуючих гусениць шкідника необхідно проводити низький зріз стебел з послідуючим видаленням з поля, а також проводити глибоку оранку з перевертанням верхнього шару ґрунту.

      Мишоподібні гризуни будуть розвиватися на дозріваючих посівах кукурудзи, соняшнику, буряків на багаторічних травах та інших. Після збору урожаю соняшнику, кукурудзи, буряків та проведення на цих полях обробітку землі гризуни будуть переселятися у сходи озимих, що знаходяться поблизу.

 

 

      У вересні жуки хлібної жужелиці будуть відкладати яйця та почнуть відроджуватися личинки на посівах озимої пшениці та озимого ячменю, що йдуть після колосових попередників. При виявленні на сходах більше 1 личинки шкідника на 1 кв м необхідно планувати захисні заходи дозволеними інсектицидами.

      Злакові мухи. Літ злакових мух (чорна пшенична, гессенська, шведські, озима) проходитиме з середини вересня. Найчастіше мухи заселяють ранні посіви. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) для злакових мух – 40-50 екз на 100 помахів сачком.

      Також будуть шкодити посівам озимих зернових культур цикадки, хлібні смугасті блішки, злакові попелиці, які не тільки висмоктують поживні речовини з рослин, а й переносять вірусні хвороби (мозаїка, карликовість).

       ЕПШ хлібної смугастої блішки: 3 – 5 екз на кв м; попелиць: 2 – 3 особини на 1 заселену рослину, цикадок 50 і більше екз на 100 помахів сачка. При потребі проводяться крайові (100 – 150 м) обробки хімічними препаратами.

      Для захисту сходів від личинок хлібної жужелиці, чорнишів, коваликів (дротяники), гусениць озимої совки та інших шкідників, особливо при використанні стернових попередників, насіння озимих зернових культур обробляють інсектицидами зареєстрованими для використання на Україні та рекомендованими для таких цілей.

      За сприятливих погодних умов для розвитку хвороб на посівах озимої пшениці (особливо ранніх строків посіву з надлишковим внесенням азотних добрив) буде розвиватися борошниста роса. При інтенсивності ураження 10 % в умовах теплої вологої осені необхідно проводити обприскування дозволеними фунгіцидами. Також можливе ураження септоріозом, іржею та кореневими гнилями. Розвитку кореневих гнилей сприяє запас інфекції на насінні та рослинних рештках. Протруєння посівного матеріалу фунгіцидами захищає сходи від хвороб.

      Для того щоб обмежити розмноження багатьох видів шкідників (хлібна жужелиця, злакові мухи, попелиці та ін.) і розвиток хвороб (кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз) на сходах озимих зернових необхідно маневрувати строками сівби залежно від сортів, попередників і умов зволоження ґрунту: після кращих попередників за умов достатнього зволоження сівбу проводять у другу половину оптимального періоду; після інших попередників і за нестачі вологи в ґрунті строки пов’язують з допустимим для сівби зволоженням ґрунту на глибині загортання насіння.

 

Державний фітосанітарний інспектор                                          Тетяна ДЗЮБА