Прес-центр4 лютого 2020, 11:02

Спеціалісти нагадують: Правила виклику екстреної медичної допомоги

Правила виклику екстреної медичної допомоги затверджені Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370. Зміни до цього нормативного акту не вносились, він є чинним на сьогоднішній день, і саме ним керуються диспетчери швидкої допомоги, приймаючи виклики. Підставою для звернення до підрозділу швидкої медичної допомоги може бути:

  • Судоми, нудота через головний біль

  • Втрата свідомості, запаморочення

  • Раптові розлади дихання

  • Раптова гостра біль у грудях, животі

  • Блювота кров’ю, зовнішнї кровотечі

  • Ознаками гострих інфекційних захворювань

  • Гострі психичні розлади, що загрожують життю та здоров’ю пацієнта та/або інших осіб

  • Важкі травми (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови)

  • Ураження електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодження, асфіксія усіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи)

  • Ушкодження різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха, тощо)

  • Отруєння, укуси тварин, змій, павуків та комах, тощо

  • Порушення нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, тощо)

Диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстренної (швидкої) медичної допомоги невідкладно після отримання звернення, що належить до категоріїї екстрених.

Особи, які викликають бригаду (хворий, постраждалий, родичі або інші особи) мають:

  •  відповісти на всі запитання диспетчера, який приймає виклик;

  •  назвати точну адресу виклику (район, населений пункт, вулицю, номер будинку, квартири, поверх, код і номер під'їзду), у разі коли місцезнаходження вулиці або будинку невідомі, необхідно уточнити шляхи під'їзду до адреси або місця випадку та його загальновідомі орієнтири;

  •  назвати прізвище, стать, вік хворого або потерпілого, якщо паспортні дані хворого або потерпілого невідомі, необхідно вказати його стать і орієнтовний вік;

  •  описати скарги хворого або потерпілого;

  •  повідомити, хто і з якого номера телефону викликає бригаду;

  •  за можливості забезпечити бригаді безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги;

  •  у разі виклику бригади до приміщення, де перебуває особа, яка потребує надання невідкладної допомоги, ізолювати тварин, які можуть ускладнити надання медичної допомоги хворому або постраждалому, а також завдати шкоди здоров'ю і майну членів Бригади;

  •  за можливості сприяти в транспортуванні хворого або постраждалого в санітарний автомобіль;

  •  у разі госпіталізації хворого або постраждалого до лікувально-профілактичного закладу бажано мати при собі будь-який документ, який засвідчує його особу.

 Якщо диспетчер виявляє відсутність підстав для виклику швидкої, він має право відмовити в прийомі виклику та надати рекомендації.

 Бригада не виїжджає:

- для виконання планових призначень лікаря (ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, інших призначень);

- для зняття абстинентного синдрому

- для надання стоматологічної допомоги;

- для видалення кліщів;

- для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров'я, а також для складання судово-медичних висновків;

  • для транспортування трупів, тощо.

Також важливим аспектом є фактична можливість надання допомоги.

  • у випадках агресивної поведінки пацієнта чи інших осіб, що заважають надавати медичну допомогу, бригада швидкої буде працювати лише в присутності правоохоронних органів.

  • у випадках, якщо пацієнт недоступний для надання допомоги (в разі, коли людина знаходиться в озері, на будівельному майданчику чи в іншому місці без прямого доступу), спочатку повинна бути проведена робота аварійно-рятувальними службами.

  • станція не несе відповідальності у разі неспроможності надати допомогу, у зв’язку з неможливістю потрапити до потерпілого (невірна адреса, відсутній показчик на домі, несправний домофон, тощо).

Екстрена медична допомога без згоди пацієнта дозволена тільки у випадках загрози його життю та здоров’ю, у разі втрати ним здатності адекватно оцінювати ситуацію.