ПІЩАНИЙ МІДЛЯК. У квітні піщаний мідляк продовжуватиме завдавати шкоди на посівах озимої пшениці де попередником був соняшник та заселятиме сходи ярових культур переважно у крайових смугах.

      При чисельності жуків понад 2 екз на кв м проводяться обробки посівів інсектицидами. Ефективні суміші фосфорорганічних та піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Одним із заходів щодо недопущення пошкодження сходів є протруєння посівного матеріалу інсектицидами.

      ЛИЧИНКИ ЧОРНИШІВ ТА КОВАЛИКІВ (ДРОТЯНИКИ). Завдяки теплій березневій погоді шкідники вже піднялись у верхні шари грунту та розпочали своє живлення на посівах озимих культур. У квітні з появою сходів ярових зернових, а пізніше і на сходах соняшнику та кукурудзи личинки будуть шкодити на заселених площах. Дієвим заходом проти шкідників є протруєння посівного матеріалу, а також оптимальні строки сівби з внесенням добрив і підживлення для посилення початкового росту рослин. Крім того вапнування кислих ґрунтів погіршує умови розвитку дротяників.

      ГУСЕНИЦІ ОЗИМОЇ СОВКИ. З настанням підвищених весняних температур  (температура ґрунту на глибині 20 см досягне + 10⁰С) гусениці піднімаються у верхні шари ґрунту для доживлення та залялькування.

      Боротьбу  проводять системними інсектицидами на посівах де чисельність шкідників складає 3,0-4,0 екз на м².

 

 

      КЛОП ШКІДЛИВА ЧЕРЕПАШКА. Переліт з місць зимівлі на посіви відбувається, коли температура повітря у денні часи буде складати  + 16 - 18⁰С. Поки не настане стала тепла погода жуки тримаються на поверхні ґрунту де ховаються під грудками і висисають сік стебел при їх основі, через що центральний листок, а потім і все стебло жовкне. Коли потепліє, вони вилазять на рослини і пошкоджують верхню частину стебел, в результаті чого виникає білоколосість.

      Захисні обробки посівів проти дорослого клопа проводять зареєстрованими та дозволеними до використання в Україні інсектицидами, коли чисельність складає 2,0 – 4,0 екз на м², а за посухи 1 екз на м².

      ХЛІБНА ЖУЖЕЛИЦЯ.  Личинки шкідника розпочали живлення в березні завдяки ранньому прогріванню грунту з невеликими перервами при похолоданні. У квітні шкідник продовжить живлення на заселених з осені посівах озимих зернових культур. Можливі осередки з підвищеною чисельністю на посівах де попередником були колосові культури.

      Пошкоджені листки злаків розсотані, немов пожовані. Дуже пошкоджені рослини гинуть, в результаті чого посіви зріджуються або на них утворюються плішини.

      Хімічні обробки проводять за чисельності личинок більш ніж 2,0 - 4,0 екз на кв м (або ушкоджено 2% рослин) дозволеними для використання в Україні препаратами. Враховуючи вечірнє та нічне живлення доцільно та ефективні передвечірні обробки.

    За сприятливих погодних умов у квітні ЗЛАКОВІ МУХИ почнуть заселяти посіви  і будуть шкодити на слабо розкущених з осені озимих зернових культурах та на ярових пізніх строків сівби. Зменшенню пошкодження мухами сприятимуть: своєчасне підживлення озимих та ранні строки сівби ярових колосових з добривами та стимуляторами росту.

      Хімічний захист від  цих шкідників проводять дозволеними інсектицидами при чисельності 30-50 мух на 100 помахів сачка в період сходів, або 6-10 % заселених рослин личинками.

      ХЛІБНА СМУГАСТА БЛІШКА. Вихід шкідника навесні 2020 року відмічається з березня. Живлення проходило на дикорослих злаках. У квітні заселення шкідником очікується спочатку на озимих, а з появою сходів і ярових колосових культур. Масовому розвитку шкідника сприятиме суха та тепла погода.

      Боротьбу інсектицидами проводять при заселенні посівів шкідником за чисельності 6,0-8,0 екз на м².

      ХЛІБНА П`ЯВИЦЯ (синя, червоногруда). Вихід жуків навесні відбувається при переході температур вище + 10⁰С.  Заселення полів жуками почнеться з країв, а на посівах по стернових попередниках, можливе  заселення всього поля.

      Боротьбу інсектицидами проводять при чисельності шкідника 15,0-20,0 екз на м², або 10-15% пошкоджених листків.

 

 

      У квітні за сприятливих погодних умов для розвитку хвороб (підвищена вологість повітря) на озимих зернових культурах будуть проявлятися - септоріоз, борошниста роса та кореневі гнилі.

      Боротьбу проти хвороб проводять при зараженості  понад 30% рослин з інтенсивністю ураження борошнистою росою 1%, септоріозом 5%. Обробки фунгіцидами доцільно суміщати з гербіцидами, які застосовують для знищення бур’янів.      Необхідно звернути увагу на своєчасність застосування фунгіцидів: проти септоріозу та борошнистої роси - в фазу виходу в трубку. Обробка у фазу кущіння не ефективна, так як пікніди збудника тільки сформувались і закриті, тому фунгіцид їх «не дістане». 

 

 

            Посіви багаторічних  бобових трав та сходи бобових культур у квітні продовжуватимуть заселяти бульбочкові  та листові  довгоносики, клопи – сліпняки. Жуки бульбочкових довгоносиків виходять після зимівлі при температурі повітря 7 – 8⁰С та вже почали живлення на багаторічних бобових травах, а з появою сходів однорічних бобових культур мігрують на них. Жуки об’їдають сходи гороху, а личинки живляться кореневими бульбочками; і навіть при незначних пошкодженнях рослини затримуються в розвитку, що впливає на врожай.

      На початку вегетації для оздоровлення посівів багаторічних трав проводять боронування. Для зниження чисельності шкідників на насіннєвих ділянках проводять міжрядні обробки на глибину 8-10 см.

 

 

      Коли  середньодобова температура повітря перевищить показник + 5 ᴼС, на посівах озимого ріпаку починають завдавати шкоди прихованохоботники, хрестоцвіті блішки.  З настанням теплої погоди у березні вже розпочалось живлення цих шкідників на посівах.  У зв'язку з цим найбільш практичними та ефективними є жовті чашки-пастки, які виставляють у посівах ріпаку і потім щодня оглядають. При виявленні в одній пастці 8–10 жуків упродовж 3 діб необхідно розпочинати  обробку інсектицидами.

     Навесні, коли з’являються ознаки ураження пероноспорозом і альтернаріозом, посіви обприскують фунгіцидом згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до застосування в Україні.

 

 

      При підвищенні температури повітря вище 8 - 10⁰С тепла у садових насадженнях почнають шкодити сірий бруньковий довгоносик, букарка, казарка, яблуневий квіткоїд. Живлення брунькових довгоносиків спостерігається з березня і буде продовжуватись у квітні. У фазах «зелений конус» і відокремлення бутонів почнуть живитися попелиці та інші сисні шкідники, а також гусениці золотогуза, білана жилкуватого, яблуневої молі, розанової листокрутки, шовкопрядів, кліщів та медяниць.

      Для недопущення пошкоджень, за появи високої чисельності шкідників, плодові дерева слід обробити інсектицидами.

      За умов підвищеної вологості повітря та достатньо теплої погоди плодові дерева будуть уражатись паршею, борошнистою росою.

      До або на початку розпускання бруньок, з метою профілактики, дерева проти парші обприскують препаратами міді, а сорти, що уражаються борошнистою росою обробляють препаратами сірки.

 

 

 

30. 03.2020 р.

 

Державний фітосанітарний             Тетяна ДЗЮБА