1. Головна

«І забудеться срамотня давняя година, І оживе добра слава, слава України… Обніміться ж, брати мої. Молю вас, благаю!»

Тарас Григорович Шевченко... Великий Кобзар... Пророк української долі...

Людина з надприродними обдаруваннями, яка назавжди ввійшла в літопис світової культури.

Неймовірною правдивістю, влучними рядками поезій дихає вся творчість митця, який від самого народження був покликаний уславлювати свою Батьківщину й самою душею переживати з нею тяжкі часи:

Я так її, я так люблю мою Україну убогу,

що проклену святого Бога, за неї душу погублю!

Нам дісталися у спадок рядки його поезій, картини і малюнки. І кожного разу, неначе вперше, ми відкриваємо для себе неймовірний світ шевченківського слова й пензля.

І сьогодні, 9 березня, у 204-й день народження поета, у Міловому на площі біля районної державної адміністрації відбулися Шевченківські читання. Міловчани вшанували пам’ять Великого Кобзаря декламуванням віршів.

Така традиція триває із дня перепоховання поета 22 травня 1861 року. Однак із 60-70-х років минулого століття приходити на такі читання було небезпечно: багатьох активістів було заарештовано. З набуттям Україною незалежності акцію було відновлено. 

Щирими, зворушливими словами привітав присутніх голова райдержадміністрації Артур Король, зокрема, наголосивши, що Тарас Шевченко як явище велике й вічно живе – невичерпний і нескінченний, а його геніальні твори співзвучні дню сьогоднішньому.

Бурхливими оплесками нагородили учасники заходу шестирічну Кіру Дубук за декламування віршу «Світає… Край неба палає…».

А голова районної ради Юрій Кошута та Міловський селищний голова Павло Лукянцов із хвилюванням зачитали рядки з поезії «Тарасова ніч».

«Учітесь, читайте, і чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває, того Бог карає,

Того діти цураються, в хату не пускають», -

з такими словами Кобзаря звернувся до присутніх директор Міловської гімназії Олексій Федаєв.

Завершив Шевченківські читання Артур Король декламуванням славнозвісного «Заповіту».

Золотими літерами в історію України увійшло ім’я Великого Кобзаря – Тараса Шевченка. Тож усі присутні в цей день мали можливість ще глибше пізнати шевченкову літературну спадщину, філософські думки, осягнути значимість Великого Кобзаря для сьогодення:

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля,

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

(В.Симоненко)